Біда за бідою, жура за журою: Вірш

Біда за бідою,
Жура за журою.
Дала мене мати
Заміж молодою.

За лісом не бачу,
За вітром не чую,
А за лихим мужом
Дома не ночую.

— Пусти мене мужу,
До броду по воду,
До броду по воду
Та до свого роду.

— І сам не піду
Й тебе не пущу я,
Бо ти там розкажеш
Про нашу незгоду.

— Не буду казати,
Як стануть питати,
А як найдуть сльози
То вийду із хати.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Біда за бідою, жура за журою":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Біда за бідою, жура за журою: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.