Із “Молитви”
Ми затиснулись у зморшки
невіри,
скаралися сумнівом
на сьогодення
і змили з очей
краєвид позасвіту.
О, покажи, як
гострим прозрінням
стіни власного ада розтяти
і засвітити стежку до Тебе
під небом.
- Наступний вірш → Богдан Бойчук – Во утробу вселивийся приснедівственную
- Попередній вірш → Богдан Бойчук – Віноград рожденія
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші