Мужчини і жікни
з більмом блукання
на очах
приходять і шукають
у моїх рядках
шляхів для їхнього
життя.
Мужчини
що відкривають рани,
замість уст,
що в бойовищах
загубили тіло –
приходять і шукають
у моїх рядках
цілющих ліків.
Жінки
що продають
лінивий шовк
спідниць –
приходять і шукають
у моїх рядках
надії.
Не йдіть!
Не йдіть!
Закрийте двері.
Моя поезія – це муки вашого блукання,
моя поезія – це ваші рани,
моя поезія – ваш біль.
