Довгі дні ростуть поміж нами
і ломляться в ретині очей.
Присядьмо, бо дороги в майбутнє немає,
і я тут тимчасовий і чужий.
Поговорім про вірші й людей,
бо темряви з облич не стерти.
При шерехтінні слів призабудемо день,
який нахилиться до смерти.
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Бойчук – Довгі дні ростуть поміж нами":
Читати вірш поета Богдан Бойчук – Довгі дні ростуть поміж нами: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.
