I
Я бачу все:
час зморшками обличчя зриє,
а теплі коси
вкриє іней
незчисленних зим.
Я бачу…
Висохлі уста,
як листя, шелестітимуть
незрозуміло.
В очах — не ласка,
тільки біль.
Я бачу і люблю.
II
присіла,
розклавши коліна.
взяла у долоні
вагітність
спроквола лягла.
в утробі
тремтіла дитина,
по ній
розлилася
млость.
і взнали :
спочатку був біль,
а не слово,
кінець буде біль.
