Богдан Бойчук – І ми пішли по незагоїнах землі: Вірш

І ми пішли по незагоїнах землі
вузькими вулицями до старого міста,
переступили браму, де святі
лежали на камінних плитах,
і їм стирали губкою дощі
імення й лиця.

А ти торкнулася мене
тремтячою рукою,
і чудотворними були твої уста
під хлипанням свічок, під аналоєм —
і я схотів тебе. Зломити в берегах
своєї плоті, на своїх чуттях.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Бойчук – І ми пішли по незагоїнах землі":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Бойчук – І ми пішли по незагоїнах землі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.