Кругом
порозкидані тіні,
проколюють тіло
дощі.
Іти б — та життя під ногами розмокло,
гукнути б — у горлі діра,
благати б — та руки зрослися з землею.
Тоді підійшла :
торкнула блідими устами чоло,
і думки скам’яніли;
голих грудей дала,
і білі полотна
покрили світ.
