вже тридцять літ
шумить березове гілля
крізь білі спомини
і пам’ять літ
білизною
вгинає сніг гілля
блідих беріз
як найдивнішу чистоту
якої досі не зазнав внутрі
ні ззовні
- Наступний вірш → Леонід Мосендз – Волинський рік
- Попередній вірш → Богдан Бойчук – Могили
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші