1
Gaudeamus igitur,
juvenes dum sumus,
хоч їхні голови
покрила сивина,
хоч в кутиках очей
горить вчорашній день,
хоч їхні мрії
зниділи
у гуркоті
пилюг і бур:
Gaudeamus igitur!
2
Отож тисніть,
тисніть минуле
до своїх грудей –
там плоду не було,
та хоч буяло листя;
ви йшли,
ви мріяли,
співали,
ви були!
Тисніть
співайте
juvenes dum sumus,
ховайте в серці квітку,
що росла,
ховайте квітку,
що зів’яла,
і згадуйте,
як полетіли з вітром,
окрадені життям.
