Вітри заліплювали очі,
дорога корчилась в ногах,
тяжкі сліди вгрузали в темінь ночі,
намочену в дощах.
Людині, без знаків між берегами,
видовжувався світ Творця,
і віск питань точився між губами,
самотній до кінця.
Вітри заліплювали очі,
дорога корчилась в ногах,
тяжкі сліди вгрузали в темінь ночі,
намочену в дощах.
Людині, без знаків між берегами,
видовжувався світ Творця,
і віск питань точився між губами,
самотній до кінця.