ідуть степами
і палицею дум
намацують дорогу
гупають
в тверду засохлу землю
нашого сумління
дивляться крізь ніч
великими очицями бандур
і нам небачущим
показують стежки до нас
- Наступний вірш → Богдан Бойчук – Річка
- Попередній вірш → Богдан Бойчук – Ти приходив
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші