Вірші класиків > Богдан Бойчук: Вірші > Богдан Бойчук – Вечір

Богдан Бойчук – Вечір: Вірш

Гарячка спалила землю,
яка лежить, натягнувши на очі присмерк,
і тяжко дихає.

Під веретищем неба
повніє місяць,
і яснішає на землі.

До жінок, що широкими клубами
вросли у призьби, поволі ідуть мужчини,
і яснішає на душі.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан Бойчук
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Бойчук – Вечір":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан Бойчук – Мандрівка
  2. Богдан Бойчук – Чорний триптих
  3. Богдан Бойчук – Останній гість
  4. Богдан Бойчук – Шість
  5. Богдан Бойчук – Селянин
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Бойчук – Вечір: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.