Вірші класиків > Богдан Бойчук: Вірші > Богдан Бойчук – Величання

Богдан Бойчук – Величання: Вірш

Як кадилом задихалося всеночне,
і на утренях від ночі віддирали ранок,
облипали ризи непорочні
шепотом прочанок.

Клеїли молитвами без віри
пам’ять Богородиці на стіни
і ломились на вузькі дошки в офірі,
як вертали плоть до глини.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан Бойчук
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Бойчук – Величання":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан Бойчук – Могили
  2. Богдан Бойчук – Монахиня
  3. Богдан Бойчук – Три
  4. Богдан Бойчук – Сім
  5. Богдан Бойчук – Причастя
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Бойчук – Величання: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.