Із “Молитви”
Вселившийся в утробу жінки,
Ти приймав у себе
смертність,
відчував, як
з дня на день
штивніли в тілі
жили,
як проколювали шкіру
і вінцем виходили
з Твоєго черепа.
Вселившися в утробу світу,
Ти з’єднався з нами,
смертними,
преголубими венами
й переливаєшся
в надії наші
кров’ю воскресіння.
