Вірші класиків > Богдан Бойчук: Вірші > Богдан Бойчук – Воблекошення

Богдан Бойчук – Воблекошення: Вірш

Із “Молитви”

Щоб зодягнутисяв Тебе –
стягну тіло своє з рамен,
біллю вимию кості
й вибілю болем уста.

Щоб освітитись Тобою –
плоттю накрию вівтар,
залишу на ньому очі
і перейду за дочасність.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан Бойчук
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Бойчук – Воблекошення":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан Бойчук – Ізцілення
  2. Богдан Бойчук – Радуйся двере непроходимая
  3. Богдан Бойчук – Одіяйся світом
  4. Любов Сердунич – Вишиванка для коханого
  5. Богдан Бойчук – Збудження душі
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Бойчук – Воблекошення: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.