Богдан Бойчук – Возрадується язик мой: Вірш

Із “Молитви”

Навчи мене:

як зсунути з обличчя
темряву,
що гладила і гріла,
як приємна притча
невидющим;

як здерти лишаї
непевности і сумніву
з душі
й відважитися
передерти прохід
до прозріння;

як на порозі смерти
обезсмертити себе,
аби язик мій возвеличив
правду Твою.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Бойчук – Возрадується язик мой":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Бойчук – Возрадується язик мой: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.