Вірші класиків > Богдан Бойчук: Вірші > Богдан Бойчук – Збудження душі

Богдан Бойчук – Збудження душі: Вірш

Із “Молитви”

Душу мою зо сну
ізбуди
і занур у полонці
світанку.

У долонях її
обтули,
щоб пустила коріння
у тіло
Твоє
і соки втягала
завітні.

Душу мою в очах
защепи –
щоб на зорі Твоїм
заквітла.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан Бойчук
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Бойчук – Збудження душі":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан Бойчук – Ізцілення
  2. Богдан Бойчук – Радуйся двере непроходимая
  3. Богдан Бойчук – Одіяйся світом
  4. Богдан Бойчук – Про жінку й пору жовтіння (цикл)
  5. Богдан Бойчук – Живемо у далеких містах
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Бойчук – Збудження душі: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.