Вірші класиків > Богдан Бойчук: Вірші > Богдан Бойчук – Жінки

Богдан Бойчук – Жінки: Вірш

до гола роздяглися
стягнувши з лиць красу
стягнувши тіло
до ліричних костей
що біліють на горбах століть
і гупають у пам’ять
кривим танцем
який кульгає закрутами
споминів
як спадок
як гірка любов

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан Бойчук
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Бойчук – Жінки":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан Бойчук – Сліпі бандуристи
  2. Богдан Бойчук – Ярославна
  3. Богдан Бойчук – Про жінку й пору жовтіння (цикл)
  4. Богдан Бойчук – Подорож з учителем (поема)
  5. Богдан Рубчак – Пісня жінки під місяцем
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Бойчук – Жінки: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.