Стрипа говорить. Зверху донизу. Тихо-привітно.
Любкають води. Ніч відпускає дня білий вельон.
Бризкають бризки. Дихає обрій. Світиться світло.
Стрипа говорить. Тихо-привітно котяться хвилі.
З дна золотого срібло джерельне плесо торкає.
Зорі купає, брижить свічадо пульс опівнічний.
Воду змивають Авель і Каїн. Місячний камінь
Тихо співає пісню печальну, пісню рунічну.
Стань над рікою. Вмийся так само. Вмийся так само.
В чистому світлі, в білому світі, в знаючих водах.
Плеса торкнися, неба торкнися тихо вустами —
Може до тебе, може до мене Бог заговорить.
