Вірші класиків > Богдан-Ігор Антонич: Вірші > Богдан-Ігор Антонич – До дна

Богдан-Ігор Антонич – До дна: Вірш

Я витесав поему з срібла,
поема — мов ялиця.
Весна спинилась і приблідла,
мов з дива молодиця.

Співай, сокиро, теслі безум,
розтісуй пісню знову!
Углиб, до дна співуче лезо
встромляю в корінь слова.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан-Ігор Антонич
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – До дна":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан-Ігор Антонич – Сад
  2. Богдан-Ігор Антонич – Мій цех
  3. Богдан-Ігор Антонич – Вишні
  4. Богдан-Ігор Антонич – Дно тиші
  5. Богдан-Ігор Антонич – Концерт з Меркурія
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – До дна: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.