Вірші класиків > Богдан-Ігор Антонич: Вірші > Богдан-Ігор Антонич – Два серця

Богдан-Ігор Антонич – Два серця: Вірш

У вечір, в обрії, у спів
підем, обнявшись, перед себе.
Мов черепицю із дахів,
зриває вітер зорі з неба.

І, відділившись від юрби,
загорнемося в хутро ночі.
Хай два серця — два голуби
співзвучно й тужно затріпочуть.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан-Ігор Антонич
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – Два серця":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан-Ігор Антонич – Назавжди
  2. Богдан-Ігор Антонич – Концерт з Меркурія
  3. Богдан-Ігор Антонич – З зелених думок одного лиса
  4. Богдан-Ігор Антонич – Дзвінкова пані
  5. Богдан-Ігор Антонич – Дахи
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – Два серця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.