Схилились два самітні клени,
читаючи весни буквар,
і знов молюсь землі зеленій
зелений сам, немов трава.
Оброслий мохом лис учений
поетику для кленів склав.
Співає день, співають клени,
лопоче сонячна стріла.
- Наступний вірш → О. Цукорник – Матусю кохана
- Попередній вірш → Богдан-Ігор Антонич – Різдво
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші