Вірші класиків > Богдан-Ігор Антонич: Вірші > Богдан-Ігор Антонич – Косовиця

Богдан-Ігор Антонич – Косовиця: Вірш

Немов брусок, гострить скінчивши,
косар за пояс сонце вклав.
Аж день розкрився ширше й глибше,
як він засукував рукав.

Слова співучих сіножатей
покошені до строф лягли.
Вже труд натхненний і крилатий
скінчився, й піт з чола зітри.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан-Ігор Антонич
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – Косовиця":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан-Ігор Антонич – Сурми останнього дня
  2. Богдан-Ігор Антонич – Вітер століть
  3. Богдан-Ігор Антонич – Концерт з Меркурія
  4. Богдан-Ігор Антонич – Натхнення
  5. Богдан-Ігор Антонич – Золотоморе
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – Косовиця: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.