Вірші класиків > Богдан-Ігор Антонич: Вірші > Богдан-Ігор Антонич – Ніч

Богдан-Ігор Антонич – Ніч: Вірш

Міх хмар із зорями, мов з житом,
бере на плечі ніч і йде.
У круглім місяця кориті
замісить тісто золоте.

Дівки п’яні, мов грім, проходять,
реве із зодіака Бик.
Земля запліднена, і води
у куряві масних музик.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан-Ігор Антонич
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – Ніч":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан-Ігор Антонич – Весна
  2. Богдан-Ігор Антонич – Шевченко
  3. Богдан-Ігор Антонич – Лещетарі
  4. Богдан-Ігор Антонич – Пісня про вічну молодість
  5. Богдан-Ігор Антонич – Голос моря
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – Ніч: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.