Вірші класиків > Богдан-Ігор Антонич: Вірші > Богдан-Ігор Антонич – Підкови

Богдан-Ігор Антонич – Підкови: Вірш

На сто возах весна приїде,
мов луки, вигнуться смички.
Крізь сито дощ весінній цідить,
і дяк запалює свічки.

Та їхать ми ще не готові,
й баси нам нетерпляче тнуть.
Хай, люба, місяць на підкови
нам ковалі перекують.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан-Ігор Антонич
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – Підкови":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан-Ігор Антонич – Свічка
  2. Богдан-Ігор Антонич – Посли ночі
  3. Богдан-Ігор Антонич – Захід
  4. Богдан-Ігор Антонич – Знак Лева
  5. Богдан-Ігор Антонич – Схід сонця
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – Підкови: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.