Вірші класиків > Богдан-Ігор Антонич: Вірші > Богдан-Ігор Антонич – Уривок

Богдан-Ігор Антонич – Уривок: Вірш

Боюсь згасити світло лампи,
бо може стати ще страшніш,
і ніч, розкладена на ямби,
у серце вбилась, наче ніж.

Ніяк заснути! Кличуть півні,
годинник б’є, і місяць лине.
Мій сон, мій голос неспокійний
в моїй трагічній Батьківщині.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан-Ігор Антонич
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – Уривок":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан-Ігор Антонич – Схід сонця
  2. Богдан-Ігор Антонич – Епічний вечір
  3. Богдан-Ігор Антонич – Червона китайка
  4. Богдан-Ігор Антонич – Село
  5. Богдан-Ігор Антонич – Захід
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – Уривок: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.