Вірші класиків > Богдан-Ігор Антонич: Вірші > Богдан-Ігор Антонич – Веретено

Богдан-Ігор Антонич – Веретено: Вірш

Стрільчастий день, прозорий холод
і вся невпійманість краси.
Широко креслиш пісні коло.
Ех, пахне ранок. Срібло й синь.

Душа острунена й зелена.
Сміється сніг, сміюся я.
Червоним сонця веретеном
закрутить молоде хлоп’я.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан-Ігор Антонич
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – Веретено":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан-Ігор Антонич – Зельман
  2. Богдан-Ігор Антонич – Ранок
  3. Богдан-Ігор Антонич – Весна
  4. Богдан-Ігор Антонич – Життя по грецьки біос
  5. Богдан-Ігор Антонич – Віщий дуб
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – Веретено: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.