Богдан-Ігор Антонич – Весняна ніч: Вірш

Настурцій ніч і ніч конвалій
Пливе музика радієва.
В саду тривожний жду – ніч палить –
тебе, далека зоре, Єво!

Карузо ночі – тенор місяць
у скриньці радієвій кличе.
Для наших дум замало місця,
кохання вічна таємнице!

І для сердець замало світла,
землі замало і п’яніння!
Вітри ранкові, наче мітли,
з стежок змітають ніч весінню.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – Весняна ніч":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – Весняна ніч: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.