Мала балада
Мав дяк в селі найкращу доню,
дівчину явір покохав.
Почула плід у свому лоні
по ночі, п’яній від гріха.
Дізнавшись, дяк умер з неслави,
мов ніч похмурний був і гнівний.
Кущем, як мати, кучерявим
росте син явора й дяківни.
- Наступний вірш → Богдан-Ігор Антонич – Корчмарські чари
- Попередній вірш → Богдан-Ігор Антонич – Черемховий вірш
(Оцінок ще немає)
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші