Вірші класиків > Богдан-Ігор Антонич: Вірші > Богдан-Ігор Антонич – Зозуля

Богдан-Ігор Антонич – Зозуля: Вірш

Ой, закувала знов зозуля.
Мабуть, кує вже сотий раз?
Вже двадцять весен в юних гулях
відмірюю піснями час.

Роса сріблилась на малинах,
хлоп’я молилось до весни.
Зозулями хвилини линуть
і хлопцеві малюють сни.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
0 Богдан-Ігор Антонич
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан-Ігор Антонич – Зозуля":

Читати схожі вірші:

  1. Богдан-Ігор Антонич – Сади
  2. Богдан-Ігор Антонич – Сурми останнього дня
  3. Богдан-Ігор Антонич – Калина
  4. Богдан-Ігор Антонич – Весна
  5. Богдан-Ігор Антонич – Дзвінкова пані
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан-Ігор Антонич – Зозуля: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.