Богдан Кравців – Бабине літо (Об лутки вікон): Вірш

Об лутки вікон спершися на лікті,
Із тугою притаєною стежим,
За тим, що квітло на грядках уліті
Обабіч втоптаної стежки.

За тим, що повнило чарки по вінця,
Що полоняло мислі нам буремно,
Котилось золотом, червінцями, —
Чого вже в пригорщ не зберемо.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Бабине літо (Об лутки вікон)":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Бабине літо (Об лутки вікон): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.