Весь вік збираєм всячину невтишливо,
Щоб втрачені нагоди наздогнати,
І на відхіднім напропале пишемо
Усі скарби, маєтки і манатки.
З дарів і жнив багатих літа й осени
Лишаємо для себе дрібку тільки:
У крайнебі віконнім клаптик просині
І тремт лелітний кленової гілки.
