В рожевім сад стояв і квітла гречка
Врожаєм білим медяної зваби.
З прадавньої колядки панна гречна
Приваблювала поглядом єдвабним.
Із променів розсновувала п’яльця,
На гуслах срібних вигравала ніби,
І перед люстром станувши на пальцях,
З волоссям сяйво заплітала в німби.
