За розкошів розтриньканих перлинами,
За втіхи брязкальцем неоковирним
Не раз у незглиб часу поринали ми,
Звіряли всі прогалини і вирви.
Навколо ж нас буяли весен повені
І літо повнилося вроди згустком,
Навсібіч рясно розсівались промені,
Дитяча радість квітла раєм усток.
