Богдан Кравців – Коровай: Вірш

Ой, раю ж, ти мій раю!
Пшеничний короваю —
З семи керниць водиця,
З семи стогів пшениця.
З надсянських весільних пісень

Зберуть муки з семи стогів пшениці,
що Хорс її в сімох млинах молов,
і туку — масла від семи коров,
з сімох криниць погожої водиці —

І, бгавши хліб весільний, молодиці
пектимуть на вогні живім із дров,
привезених з семи святих дібров,
аж зійде він, як сонце, зорелицій.

Ясного — золотим ножем розкрають
і піднесуть на срібляних тарелях
батькам, усьому роду й молодим —

щоб роскішшю, рясним привіллям раю
поля сповнялись, вимена й джерела,
щоб гомоном дітей займався дім.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Коровай":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Коровай: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.