Ой, таменьки зійшо три зіроньки ясних,
Три зіроньки ясних, при дівоньки красних.
Із звягельських купальних пісень
Налиті сонцем, сповнені буяння,
пісень густимуть трави і квітки
і мчатимуть у вихватні танки
граби й берези. Ніч свята і тьмяна
займеться сяйвом, розцвітом і гранням
і вкриють квіттям дзеркало ріки
із троєзілля плетені вінки
і три вогні горітимуть до раня.
Мов смерть недобру, на шматки Марену
порвуть, утоплять у ставу дівчата,
святивши тіло в полум’ї вони.
І в замороч їм кинутим зелену
розквітне раптом папороть червчата
сподіванням весілля восени.
