Проллються води з-над криничних цямрин
І день проглянеться в асфальтнім люстрі.
Злетяться снігурі із горобцями
У розцвіріньканий ранковий плюскіт.
Кущі знічев’я кинуться шкереберть
І промені торішнє листя спалять.
Дощу і щебету набравши в цебер,
Промиємо уста, і зір, і пам’ять.
