Вдягнулися дерева в синю окидь,
Гіллям знялися в обрій високо.
Квітневий ясен-день зеленоокий
Біжить позагороди вискоком.
Рясніє прозелень лелітно й ладно
І радість нам така, ой, золотко:
У ліжечку прокинулася Лада
І ручки простягає солодко.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Відлуння
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Марії-Лесі
(Оцінок ще немає)