Богдан Кравців – Молитва (Барвистотканим неосяжним): Вірш

Барвистотканим неосяжним килимом
Прослалися до обріїв ліси —
Наврочені в покорі чола хилимо
Увіч багрянозлотої яси.

Горять дерева полум’ям ополисті —
І прагнем — у вогні їх — я і ти,
Щоб дав нам Бог, як осені в падолисті,
У повній вроді й барвах відійти.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Молитва (Барвистотканим неосяжним)":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Молитва (Барвистотканим неосяжним): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.