Мов ясени з пружкого кореня,
Ламаючи ґраніт і простір,
У даль намірені й нескорені
Ростуть сини ясні і прості.
В майбутній долі їм рокованій
На битому боями коні
Прокотяться вози їх ковані,
Промчать пробоєм буйні коні.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Вечір (Надворі віті і вітри)
- Попередній вірш → Богдан Кравців – Відліт
(Оцінок ще немає)