Богдан Кравців – Навсоння: Вірш

Вже дні, як промені розколоті,
І листя кружелить навкруж.
Стоять клени й берези в золоті,
Грядки горять платками руж.

Повідлітали, наче маєво,
Пахучі червні й чебреці —
Самі лишаючись, тримаємо
Осінки квітку у руці

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Навсоння":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Богдан Кравців – Навсоння: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.