Богдан Кравців – Негода (Спалахкотіли хвилями): Вірш

Спалахкотіли хвилями гарячими
Серпневі відлети і клекоти,
Нам очі чемерицею замрячили,
В устах лишили посмак блекоти.

Буремні коні потоптали потоптом
Квітки й кущі на грядці садовій.
За ними дощовим гримкоче кропотом
По склі віконнім мокрий вихровій.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Негода (Спалахкотіли хвилями)":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Негода (Спалахкотіли хвилями): найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.