Готовий вже літак, тремтять, двигтять мотори,
За мент Ти злинеш ним в заобрійні простори,
В надхмарні обшири далекі і безкраї,
За сонцем навздогін до західних окраїн —
Туди, де син Гордій, наш вимріяний воїн,
Свій дім мандрівний звів в похідному постої,
Де Христя разом з ним і внучка Марі-Леся,
Де радісно цвітуть їх віч блакитні плеса…
Прощаючись в Твій день, на хвилю розставання
Злинаємо в слід Тобі окрилені бажання,
Щоб путь стелилася Тобі квітками світла,
Щоб знов цілунком нам мить зустрічі розквітла.
- Наступний вірш → Богдан Кравців – Навістульки
- Попередній вірш → Роман Купчинський – В третю річницю
(Оцінок ще немає)