В руїн і розкопів країні древній
Із тьми віків шляхи в майбутнє мріють.
Там ранки задивляються рожеві
В розквітлу синь очей твоїх, Андрію.
Як і судила доля юнакові,
Про мандри мариш, про бої нерівні,
Ламати прагнеш зло, немов підкови,
І визволяти з мороку царівен.
