Камень росте без коріння,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте да без цвіту.
З русальних пісень, зібраних П. Кулішем
Займеться розцвітом рясним хвилина,
заснована в пісень купальних нить —
і літо нам звитягу засурмить
і буде ніч, як море, по коліна.
На плеса пітьми й вод майне берлина
окриленого захвату й на мить
багряним, ярим вихром завихрить
вогниста квітка — вічна і хвилинна.
Порвемося до неї — і повірим,
що ми боги, що наші світ і світло,
що рай одкрили золоті ключі…
І ранком, відвороженим і сірим,
шукати підемо за тим, що квітло
нам прибагом нездійсненим вночі.
