Трапляється не раз нам день урочий,
Так наче справді йде все зло на злам —
Та раптом чорна розпач мов наврочить,
Ламає нас із лихом по полам.
Зривається із горла горя оклик,
Що день його здоровий не зборов —
І з-під рубців зашерхлої вже охри
Гарячими ключами крає кров.