По вулиці сміття й паперу шелест,
Померхлу тишу рве сирени рев.
Стежки старого парку вітер стеле
Останнім листям, зірваним з дерев.
Вчуваються чиїсь примарні кроки
По хіднику, що мрякою промок —
То з мороку зринають і з мороки
Обривки марні марення й думок.
