Даремно й марно так себе морочимо
За слави незавершеної твори —
У хаті нашій радісно й наврочливо
Розмайним раєм грає рій дітвори.
В танку буяють внученята з вискоком,
То мчаться, осідлавши стілля й лави,
І просять діда підіймати високо
До стелі їх — для бабиної слави.
