Богдан Кравців – Причуття: Вірш

Пересіваю через мислей решето
Все, що торкалось, привабляло ближче, —
І щось мене по імені перешептом
Недовідоме зустрічати кличе.

І вийшовши за голосом із натовпу,
Із затиску заглушливого вулиць,
Пристану одинокий — і не знатиму,
Чи кликав хто, чи це мені причулось.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Богдан Кравців – Причуття":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Богдан Кравців – Причуття: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.