Ринуть води, сяють блисками
В коліях, вибоїнах доріг,
Сіють, сиплють стріхи брисками,
Наче в сльозах ясна радість, сміх.
Розсміялись темні вулички
Гамором веселих сподівань,
Діти в кожному провулочку
Будять плюски, плеса калабань.
Усміхаюсь очам стрічного
І з дітьми плюскочу по воді…
Снігу мов не знать торічного!
Бути сонцю, весні молодій!
